кінчений

кінчений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до кінчити. || кі́нчено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "кінчений" в других словарях:

  • викінчений — 1 дієприкметник від: викінчити викінчений 2 прикметник досконалий …   Орфографічний словник української мови

  • нескінчений — прикметник незакінчений …   Орфографічний словник української мови

  • нескінчений — а, е. Не доведений до кінця; незавершений, незакінчений …   Український тлумачний словник

  • нескінчений — [неиск’і/нчеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і (незакінчений) …   Орфоепічний словник української мови

  • докінчений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • закінчений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • кінчений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • колінчений — дієприкметник діал …   Орфографічний словник української мови

  • невикінчений — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • недокінчений — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • незакінчений — прикметник …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»